Гуцульський екстрим.

На 17-18 червня в с. Богдан Закарпатської області був запланований ендуро-фестиваль “Гуцульський екстрим”, про що широко афішувалося в соцмережах та інших ресурсах. Організатором виступила Говерла Ендуро Тур під керівництвом Михайла Штефури.

Програма була досить цікавою – в суботу мала пройти гонка, в неділю туристична поїздка по мальовничих місцях.

Зібравшись великою групою зі Львова, ми вирушили на Богдан.

В силу певних обставин нашій скромній компанії (Бабенчук Михайло, Маркіян Саляк, Добичін Олексій, Присяжнюк Денис і я) довелось їхати цілу ніч. В готель прибули 6:30. Поспавши якихось 1,5 години, ми зібралися і рушили на місце реєстрації.

Реєструємося і чекаємо оглядового кола по трасі. Ще по телефону чув від організаторів, що і без того складну трасу дощ перетворив у справжній хард. Вже нетерпиться все це побачити. Тим часом реєстрація завершується і всі готуються виїжджати. Всього 27 чоловік з усієї України: Київ, Львів, Донецьк, Івано-Франківськ, Чернівці, Закарпаття звичайно ж.

Починає накрапати дощик і ми їдемо на ознайомче коло. Відразу на першому підйомі утворюється затор, дальше стає ще цікавіше. Стрімкі підйоми і спуски заставляють працювати на 200%. Особливо важким є траверс, з якого хочеш не хочеш зісковзуєш вниз і виригуєш на гору хвилин 5-20 (кому як). Спуск Гнюсіїха по кам’яній річці з гілками і колодами майже у всіх викликає істерику.

На фініші полоса перешкод зі слизькими від дощу колодами та шинами.  

Приїжджаю другим з ознайомчого через 1,5 години і розумію, що виживуть далеко не всі.

На протязі години фінішують інші, але хтось відмовляється їхати, хтось вернувся після 2-3 підйомів. Але регламент є регламент, починаємо відкриття змагань.

Організатори скорочують заїзд до одного кола замість чотирьох!!! На старт виходить 19 райдерів. Відмашка прапором і ми біжимо до мотоциклів заводимо і починаємо газувати.

Зі старту заїжджаємо на перешкоди і тут починається м’ясорубка.

Дальше на трасі твориться така каша, яку і важко описати, а фотографи туди фізично потрапити не могли. Приблизну картину можна побачити з онборд камери Іллі, який починав їхати оглядове коло, а завершив його вже разом з гонщиками в змагальному заїзді.

Гонка в певному сенсі виявилася лотереєю, адже на трасі було безліч місць, де можна було загубити купу часу. Особисто я допустив декілька помилок, які коштували призового місця: застряг на старті, злетів з траверса, вперся в гонщика на підйомі. Також їдучи більше на тренування, ніж на гонку, я взув потерті покришки. Але куплений напередодні тюбліс в мр. Фродо врятував мене. Зробивши тиск 0.3-0.4 в задній покришці, я досить впевнено їхав слизькі підйоми. Чого не скажеш про спуски, бо передня гума була зношена.

Фініш проходив через супер-ендуро спецділянку, яка була задіяна і на старті.

Результати

На фініші жалів, що ініціював заїзд з одним колом, адже були сили боротись і виправляти помилки, але гонка є гонка.

Дальше відбулось нагородження

 

 

Але на цьому день не завершився, в готелі Віварт нас чекала вечірка з бограчем, стейками і фірмовими тещиними голубцями.

 

 

Другий день мав бути лайтовим прогулянковим туром, але…

Михайло Штефура вирішив догодити всім, тому було організовано 2 окремих маршрута для групи “хард” і “лайт”. На підніжжі траси розійшлися і мали зійтися вже на самій вершині.

І без того складний маршрут “хард”був ще ускладнений дощем, туманом і поривистим вітром. Промоклі і замерзлі, ми рухалися до мети. Особливо запам’яталася кам’яна ділянка, на ній я трохи відігрівся і навіть зміг дещо зняти)))

Не редаговане відео

Дальше було ще багато важких ділянок, особливо страшно було на траверсах, бо помилка могла коштувати дуже дорого. Кожна подолана ділянка викликала бурю емоцій

Вершина була досягнута, але сильний вітер не дав насолодитися перемогою, а Маркіна навіть завалив на землю. Замерзлі, мокрі і голодні ми чекали групу “лайт”, з якої доїхали лише троє: Фродо, Блонд і Ілля. Незважаючи на замерзлі руки, ми почали спуск, де і зустрілися з іншими “лайтами”. По дорозі нас чекав ще один підйом, який забрав трохи часу і заднє крило в мр. Блонда.   Ще нижче ми зустріли ще одну групу “лайтів”, які вирішили не ризикувати і відпочивали на поляні. Вже цілою командою з 30 чоловік ми почали спуск далі.

Погода поправлялася, ставало сонячно і тепліше. Декілька слизьких спусків і ми практично внизу

Внизу вже були тропіки, навіть форма підсохла.

Смачний підвечірок в Богдані, мийка мотоциклів і збір додому.

 

 

Попрощавшись з Михайлом і хлопцями, ми ввечері рушили на Львів

Покидаючи с. Богдан, я вже думав коли ж повернуся сюди знову.

Фестиваль “Гуцульський Екстрим” відбувся. І тут було цікаво спортсменам і туристам, профі і новачкам. Є певні промахи в організації, але вони настільки незначні, що не хочеться навіть про це писати. Старт новому формату даний, на наступний рік все буде ще більш грандіозним і екстремальним.

Особисто я прокачав скіли, намітив роботу над помилками, отримав масу задоволення.

Хочу подякувати організатору Михайлу Штефурі і його команді (Goverla Enduro Tour).

Дякую всім учасникам, дуже приємно коли збираються однодумці з усієї України, наступного року думаю вас буде ще більше.

А тим, хто не зміг потрапити, бажаю не прогавити шанс на наступний раз.

Автор: Богдан Бацик

444 Enduro School